НЕК «Укренерго» 4 серпня запросило аварійну допомогу (додаткову потужність) зі Словаччини в енергозоні «острова Бурштинської ТЕС» через аварійне вимкнення двох блоків на відповідній електростанції.

Про це йдеться в огляді роботи енергосистеми протягом 2-8 серпня.

«4 серпня з 08:00 до 11:00 годин для забезпечення виконання погодженого сальдо-перетоку за відсутності резервних потужностей було активовано аварійно допомогу з енергосистеми Словаччини в торгову зону «острів Бурштинської ТЕС». Загальний обсяг допомоги склав 0,3 млн кВт∙год. Причиною цього стало аварійне вимкнення блоків №7 та №8 Бурштинської ТЕС», — повідомили в прес-службі держкомпанії.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняла наступні рішення для стабілізації ситуації на ринку електроенергії, а саме: зменшила обсяг закупівлі техвтрат на РДН для операторів мереж – до 30%, зрівняла прайс-кепи на балансуючому ринку до рівня ринку «на добу наперед», відмінила блочні заявки на РДН для усунення формальних заявок від генерації.

Відповідне рішення прийнято 6 серпня на засіданні Регулятора.

«Ми маємо на меті прийняти рішення, які зроблять додаткову лібералізацію ринку. Хочемо надати операторам системи розподілу і передачі надати можливість купувати на всіх сегментах ринку, зменшуючи обов’язкову купівлю на РДН до 30%.

Друге — ми зменшуємо прайс-кепи на балансуючому ринку, до рівня РДН та ВДР. А тому я закликаю покупців купувати за тією ціною, якою вам потрібна, а не по верхнім прайс-кепам (щоб не потрапити на балансуючий ринок, де ціна буде вище – ред.). Попит не повинен формувати максимальну ціну, і не повинен бути ринок виключно генеруючих суб’єктів.

Третє основне питання – це ліквідація блочних заявок на РДН», — повідомив Дмитро Коваленко, член НКРЕКП.

Зокрема, НКРЕКП зменшила нижню граничну межу для купівлі електричної енергії операторами мереж на РДН для компенсації технологічних втрат з 95% до 30% для забезпечення беззбиткової діяльності ОСП та ОСР.

Також, НКРЕКП прийняла рішення встановити верхні прайс-кепи на балансуючому ринку (БР) на рівні цінових обмежень на РДН та ВДР: 2000 грн/МВт-год на години мінімального навантаження та 4000 грн/МВт-год на години максимального навантаження (до цього дня прайс-кепи на БР були на рівні 4600 грн/МВт-год та 2300 грн/МВт-год відповідно — ред.)

«Ми хочемо стимулювати постачальників бути активними гравцями на ринку «на добу наперед», тому ми зменшимо прайс-кепи на балансуючому ринку. Ми встановлюємо єдиний рівень прайс-кепів на всіх сегментах ринку», — зазначили в НКРЕКП.

НКРЕКП підвищила максимальні граничні ціни на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку електричної енергії в торговій зоні Об’єднаної енергосистеми України, на «денні» години (07:00-23:00) – до 4000 грн/МВт-год, на «нічні» години (23:00-07:00) — до 2000 грн/МВт-год. Нові цінові обмеження діятимуть з 1 серпня.

Відповідне рішення було прийнято на засіданні НКРЕКП 30 липня.

Як було вказано на засіданні, підняття верхніх цінових обмежень спричинено тенденцією на зростання цін на паливо для генерації електричної енергії та необхідності у маневрових потужностях, що працюють на вугіллі.

Відповідно, буде змінено верхнє обмеження ціни на балансуючому ринку. З 1 серпня верхнє обмеження для годин максимального навантаження становитиме 4600 грн/МВт-год, для годин мінімального навантаження — 2300 грн/МВт-год.

До прийнятого рішення 30 липня, з 18 червня на РДН та ВДР в ОЕС діяли прайс-кепи на рівні 1243,71 та 2655,99 грн/МВт-год на години мінімального та максимального навантаження відповідно. Згодом НКРЕКП планувала підвищити граничні ціни до 1500 та 3000 грн/МВт-год.

НКРЕКП підозрює одних з найбільших гравців ринку е/е в маніпуляціях на РДН та ВДР у грудні

НКРЕКП підозрює одних з найбільших гравців ринку електричної енергії в маніпуляціях на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку у грудні 2020р, зокрема, це стосується ПАТ «Центренерго», ТОВ «Юнайтед Енерджі», ПрАТ «Укргідроенерго», ТОВ «Ютіліті Трейдинг», ТОВ «Нова-Енергетична-Компанія», АТ «ДТЕК Дніпроенерго», АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», ДП «Гарантований покупець», ПрАТ «Синтез Ойл».

Відповідний проєкт постанови Нацкомісія планує розглянути 10 березня.

«Почати розслідування порушень законодавства щодо функціонування ринку електричної енергії, ознаки яких містяться в діях ПАТ «Центренерго», ПрАТ «Синтез Ойл» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», у період з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року, відповідно до проведеного моніторингу поведінки учасників ринку на «добу наперед» та «внутрішньодобового ринку» за грудень 2020 року…», — йдеться в проєкті постанови.

Згідно з обґрунтуванням до постанови, ДП «Оператор ринку» листом від 11 грудня 2020р повідомив про нетипову поведінку «Центренерго» та «Юнайтед Енерджі». Згідно зі службовою запискою Департаменту енергоринку, 11 грудня цими компаніями було значно збільшення обсяг заявок на купівлі-продажу із одночасним зменшенням ціни в заявках. Також у службовій записці вказано, що 16 грудня 2020р «Юнайтед Енерджі» на ринку двосторонніх договорів не зміг купити в «Синтез Ойл» обсяг електричної енергії, при цьому обсяг продажу за двосторонніми договорами «Юнайтед Енерджі» не зменшило.

Як вказали в НКРЕКП, така інформація від «Оператора ринку» та Департаменту енергоринку вказує на можливу попередню домовленість між компаніями та спроби маніпулювання ринком.

Також, НКРЕКП на засіданні 10 березня планує розглянути проекти постанов про початок розслідування проти «Укргідроенерго», «Ютіліті Трейдинг», «Нова-Енергетична-Компанія», «ДТЕК Дніпроенерго», «ДТЕК Західенерго», «ДТЕК Східенерго», «Гарантований покупець» через можливі маніпуляції на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку

Ціна на електроенергію РДН в ОЕС України у лютому зросла на 32,5% — до 1632,6 грн/МВт-год

Середньозважена ціна на електроенергію на ринку «на добу наперед» в ОЕС України у лютому 2021р становила 1632,56, що на 11,6% більше ніж у січні цього року та на 32,5% більше лютого 2020р. Про це свідчать дані ДП «Оператор ринку».

При цьому обсяги торгів на цьому сегменті ринку і в цій торговій зоні склали 2,6 тис ГВт-год, що на 6,7% більше січня 2021р та на 33,6% менше лютого 2020р.

Ціна на РДН в Острові Бурштинської ТЕС у лютому 2021р становила 1688,13 грн/МВт-год, що на 1,8% більше ніж у січні 2021р та на 0,56% більше лютого 2020р, обсяг торгів становив 284,7 тис МВт-год, що на 9% більше січня цього року та на 25,6% менше лютого.

На внутрішньодобовому ринку в ОЕС України у лютому 2021р середньозважена ціна складала 1756,16 грн/МВт-год, що на 18,2% більше попереднього місяця та на 57,9% більше за лютий 2020р. Обсяг торгів на ВДР в ОЕС України у лютому склав 432,3 тис МВт-год, що на майже 90% більше показника лютого 2020р.

Середньозважена ціна на ВДР в Острові Бурштинської ТЕС у лютому 2021р склала 1821,7 грн/МВт-год, що на 1,9% менше показника січня 2021р та на 33,7% більше лютого минулого року, при цьрму обсяг торгів на ВДР у лютому 2021р становив 2,5 тис МВт-год, що на 34% більше показника січня 2021р та на майже 80% менше лютого минулого року.

НКРЕКП залишила тариф на передачу електроенергії «Укренерго» на діючому рівні 293,93 грн/МВт-год

НКРЕКП встановила тариф на передачу електроенергії мережами НЕК «Укренерго» з 1 квітня 2021р на діючому рівні — 293,93 грн/МВт-год, таке рішення було прийняте з урахуванням зниженого виробництва електроенергії з ВДЕ у порівнянні із Прогнозним балансом на 2021р та можливістю включення в Держбюджет 20% суми витрат на купівлю е/е з ВДЕ. Відповідне рішення було прийняте 10 березня на засіданні регулятора.

«Сьогодні ми прийшли до висновку і до рішення: ми залишаємо тариф на чинному рівні, тобто 293,93 грн/МВт-год. Основні чинники того, що вдалося і закласти витрати на кредити НЕК «Укренерго» і залишити тариф на поточному рівні – це ми бачимо курсові різниці і головне, що ми бачимо тенденцію на зменшений обсяг виробітку ВДЕ відносно Прогнозного балансу», — прокоментував рішення голова комісії Валерій Тарасюк.

Також Тарасюк закликав парламентарів та інших груп впливу долучитися до прийняття рішення щодо включення в Державний бюджет 20% суми витрат на купівлю е/е з ВДЕ. Без прийняття цього рішення, вважає Тарасюк, залишити тариф на передачу у другому півріччі 2021р буде не можливо.

«За нашими прогнозами, вже з третього кварталу нам, мабуть, не вдасться залишити тариф на поточному рівні, якщо ми всі разом не долучимося до активного застосовування цієї норми», — додав голова регулятора.

ДП «НАЕК «Енергоатом» отримав 4,8 млрд грн чистого збитку як фінансовий результат роботи за 2020р, в той час як в 2019р фінансовий результат компанії склав 3,7 млрд чистого прибутку.

Про це 11 березня повідомила прес-служба держпідприємства.

«Чистий збиток НАЕК «Енергоатом» відображений у фінансовій звітності компанії на рівні 4,8 млрд грн. Він з’явився внаслідок факторів, що не залежать від державного підприємства», — йдеться в повідомленні.

За даними прес-служби, чистий дохід компанії за 2020р склав 45,648 млрд грн, що на 7% менше за аналогічний показник 2019р (48,846 млрд грн).

В «Енергоатомі» назвали 5 факторів, які вплинули на фінансовий результат компанії, зокрема, витрати на курсову різницю при обслуговуванні валютних кредитів, примусове зменшення обсягів генерації за Прогнозним балансом Міненерго, збитки внаслідок механізму ПСО, заборгованість перед компанією в розмірі 22,6 млрд грн.

«Тобто операційно діяльність державного підприємства прибуткова, а чистий збиток на рівні 4,8 млрд грн пояснюється витратами Компанії на курсову різницю при обслуговуванні валютних кредитів, втратами від виконання ПСО та балансових обмежень, а також величезною дебіторською заборгованістю перед НАЕК «Енергоатом», — підсумувала прес-служба держпідприємства.

За словами прес-служби, «Енергоатом» планує завершити І квартал 2021р з чистим прибутком.

В «Енергоатомі» зазначили, що показник EBITDA за 2020р становить 13,3 млрд грн.

Республіка Білорусь 18 січня поставила в українську енергосистему 3,1 млн кВт-год електроенергії в якості аварійної допомоги під час несприятливих погодних умов.

Про це 19 січня повідомила прес-служба державного виробничого об’єднання електроенергії Білорусі «Біленерго».

«В умовах сильних морозів в рамках двосторонніх договорів про надання аварійної допомоги 18 січня з Білорусі в енергосистему України відпущено 3,1 млн кВт-год електроенергії», — йдеться в повідомленні.

В «Біленерго» зазначили, що поставка електроенергії відбувалася з 11:00 до 21:00. Максимальна потужність складала 500 МВт.

Середньозважена ціна електроенергії на 19 січня 2021р на ринку «на добу наперед» в Україні нижче від сусідніх країн Євросоюзу в середньому: на 14% ніж у Польщі, на 32% ніж у Словаччині, на 37% ніж у Румунії та Угорщині.

Про це повідомляє агентство ExPro, з посиланням на дані ДП «Оператор ринку», HUPX, PSE.

Зокрема середньозважена ціна електроенергії протягом 19 січня в середньому протягом доби становить:

• В Угорщині та Румунії — € 70,65 /МВт-год, що на 37% більше ніж в Україні (середньозважена ціна в енергозоні «острова» БуТЕС — € 51,32 /МВт-год);
• В Словаччині — € 67,75 /МВт-год (на 32% більше ніж в Україні);
• В Чехії — € 65,69 /МВт-год (на 28% більше ніж в Україні);
• В Польщі – € 58,37 /МВт-год (на 14% більше ніж в Україні).

При цьому, в нічні години (23:00 – 07:00) середньозважена вартість електроенергії на РДН в середньому становила:

• в Угорщині та Румунії – €50,4 /МВт-год ( в 1,78 рази вище від аналогічного показника в Україні (€ 28,2 /МВт-год);
• в Словаччині та Чехії — € 49,14 /МВт-год ( в 1,74 рази більше ніж в Україні);
• в Польщі – € 48,93 /МВт-год ( в 1,73 рази більше ніж в Україні).

Сумарний обсяг експорту електроенергії в Україні за підсумками 2020 року перевищує імпорт в 2,1 рази — 4 754,1 млн кВт·год та 2 284,9 млн кВт·год відповідно. Зокрема, в торговій зоні ОЕС України (Польща, Білорусь, Росія та Молдова) експорт більший за імпорт в 8,4 рази — 1 734 млн кВт·год проти 205,7 млн кВт·год, а в «Острові Бурштинської ТЕС» (Угорщина, Словаччина та Румунія) в 1,45 рази — 3 020 млн кВт·год та 2 079,2 млн кВт·год відповідно.

Експорт електроенергії

Обсяги експорту електроенергії у грудні 2020 року зменшилися на 31,2% по відношенню до попереднього місяця. При цьому, найбільше скорочення обсягів експорту відбулося в напрямках Румунії – в 5,6 рази до 23,2 млн кВт·год. Крім цього, зменшився експорт в Польщу — на 16% до 103,4 млн кВт·год та Угорщини — на 20,2% до 169,8 млн кВт·год (31,4% та 51,5% від загального обсягу експорту відповідно). Водночас, збільшилися обсяги експорт до Словаччини — в 7,8 разів до 22 млн кВт·год та Молдови — на 3,2% до 11,1 млн кВт·год. Експорту електроенергії в напрямках Росії та Білорусі не відбувалося.

За 2020 рік найбільше експортували до Угорщини – 2 110,4 млн кВт∙год (44,4% від загального обсягу), Польщі – 1 484,1 млн кВт∙год (31,2%) та Румунії — 868,3 млн кВт∙год (18,3%). Найменше у 2020 році експортували до Словаччини – 41,3 млн кВт∙год (0,9%).

Експорт е/е з ОЕС України в Росію в 2020 році не здійснювався, в Білорусь становив 82,8 млн кВт∙год (1,7%) та Молдову — 167,1 млн кВт∙год (3,5%). Нагадаємо, з 12 квітня до 18 червня 2020 року пропускну спроможність за напрямками Україна-Білорусь та Україна-Росія було обмежено до 0 МВт (постанова НКРЕКП №766 від 8.04.2020 р. та №1117 від 17.06.2020 р.).

Імпорт електроенергії

Імпорт електроенергії в грудні 2020 року здійснювався виключно з країн Європи в зону «острова Бурштинської ТЕС». В зоні ОЕС України (з Росії, Білорусі та Молдови) імпорт відсутній.

Загальний обсяг імпорту в грудні 2020 року зменшився на 17,8% до 128,8 млн кВт·год у порівнянні з попереднім місяцем. Зокрема, з Словаччини знизився на 18,6% до 118,2 млн кВт·год та з Угорщини — на 14,6 до 9,1 млн кВт·год. Водночас, з Румунії навпаки збільшився на 80% до 1,5  млн кВт·год.

За 2020 рік найбільше імпортували з Словаччини – 1 473,8 млн кВт∙год (64,5% від загального обсягу) та Угорщини – 516 млн кВт∙год (22,6%). З Румунії становив 89,4 млн кВт∙год (3,9%).

Імпорт е/е з Росії в 2020 році склав 53,4 млн кВт∙год (2,3%), а з Білорусі – 152,3 млн кВт∙год (6,7%) та здійснювався до середини квітня. З 12 квітня до 31 грудня 2020 року пропускну спроможність за напрямками Білорусь-Україна та Росія-Україна було обмежено до 0 МВт (постанова НКРЕКП №766 від 8.04.2020 р. та №2492 від 16.12.2020 р.).

За оперативними даними Укренерго, споживання електроенергії в ОЕС України (нетто, без урахування втрат в мережах) за 2020 рік становило 117,7 млрд кВт∙год, що на 2,1% менше, ніж за 2019 рік (120,2 млрд кВт∙год). Основними чинниками зниження споживання електроенергії стали введенні карантинні заходи для протидії поширення COVID-19. Це також позначилося на незначному перерозподілі структури споживання між групами споживачів, зокрема в сторону зростання у населення, та у сторону зниження – відчутно у транспорті, промисловості, а також у комунальних та непромислових споживачів.

У 2020 році найбільше зростання електроспоживання в порівнянні з минулим роком у відсотковому вираженні продемонстрували хімічна та нафтохімічна промисловість (+10,6%), населення (+3,4%), виробництво будівельних матеріалів (+3%) та сільгоспспоживачі (+2,8%).

Найбільше скоротилося споживання машинобудівною галуззю (-14,7%), транспортом (-13,4%), комунальними підприємствами (-5,9%), металургією (-5,5%) та паливною промисловістю (-5%).

Загалом, за 2020 рік споживання промисловості в порівнянні з 2019 роком знизилося на 3,8%.

Споживання електроенергії у грудні 2020 року

Споживання електроенергії у грудні 2020 року перевищило показник аналогічного періоду минулого року на 4,9% (11,44 млрд кВт∙год проти 10,9 млрд кВт∙год). Однією з причин є зростання електроспоживання населенням на 9,1% до 3,72 млрд кВт∙год внаслідок сезонного зниження середньодобової температури повітря.

Крім цього, промисловість у грудні 2020 року спожила електроенергії на 2,7% більше, ніж у грудні 2019-го: 4,36 млрд кВт∙год проти 4,24 млрд кВт∙год. Зокрема, зросло споживання металургії на 3,5% до 2,31 млрд кВт∙год.

Також, найбільш суттєво наростили своє споживання сільгоспспоживачі (+16%) та інші непромислові споживачі (+7,1%). Водночас, на 6,2% зменшилося споживання транспортом та на 3,6% –­­­ машинобудівною промисловістю.